Бронювання квартир:
(067) 93-980-21
(063) 31-403-23 | (095) 176-95-85
Дзвінки з 8:00 до 22:00 робочі дні

укр
рус
eng

Бронювання квартир:
(067) 93-980-21
(063) 31-403-23 | (095) 176-95-85
Дзвінки з 8:00 до 22:00 робочі дні

Ціни на житло змінюються, уточнюйте.
  • Надія Київ ...
  • Александр Киев ...
  • Ирина Дани Житомир ...
  • Лилия Мелитополь ...

Театри Львова

Пожвавлення культурного життя у Львові на початку ХIХ ст. викликало будівництво різноманітних видовищних споруд.

Перше спеціально запроектоване приміщення для міського театру знаходилося в об’ємі кам’яниці Скарбка, збудованій Й. Зальцманом у 1837-1842 рр. за проектом архітектора Л. Піхля (нині український драматичний театр ім. М. Заньковецької).

Вестибюль, фойє, розрахований на півтори тисячі місць чотириярусний зал для глядачів, сцена і зал для громадських зборів розташовані по осі північ-південь у центрі величезного прямокутного плану. Вхід до театру на південному фасаді позначено вишуканим за рисунком шестиколонним іонічним портиком, поставленим на масивні арки під’їзду. Проте вигляд споруди, що мала багатофункціональний характер, у цілому не відповідав образу театральної будівлі.

Така ж невідповідність зовнішнього вигляду і функціонального призначення простежується в приватному театрі-кабаре кінця ХIХ ст. на вул. П. Морозова, 3 (нині будинок народної творчості). Втиснена в рядову забудову споруда в нижніх поверхах має напівкруглий зал для глядачів, вписаний в прямоугольний план, і п’ятиповерховий шестивіконний фасад, вирішений у стилі неоготики.

Поставлене перед архітектурою ХIХ ст. завдання по створенню «храму мистецтв», нові вимоги, пов’язані з механізацією сцени і протипожежною безпекою, позначилися на вирішенні нового Міського театру в подальшому Львівський державний академічний театр опери та балету ім. І.Франка (нині Львівський театр опери і балету ім. Соломії Крушельницької). Театр зводився в 1897-1900рр. за проектом архітектора З. Горголевського, що переміг у конкурсі. Вдала з точки зору містобудування постановка театру по осі головного проспекту вимагала додаткових інженерних розрахунків і влаштування спеціального бетонного фундаменту в болотистих грунтах заплави річки Полтви.

На нашому сайті зняти квартири Львів подобово біля театру для вас з видом на Оперний театр.

В основу композиції покладено апробований у кращих європейських театрах прийом виділення об’ємів сцени і залу для глядачів з розміщеними по його периметру вестибюлями та фойє. Традиційними для театрів періоду еклектики є архітектурні форми неоренесансу, включення до композиції фасадів крупного ордера й пишного скульптурного декору.

В нішах другого ярусу головного фасаду встановлено алегоричні фігури «Життя» та « Мистецтво» роботи скульптора А.Попеля, на рівні аттика – зображення муз, а на фронтоні виконані з бронзи крилаті статуї « Слави», «Перемоги» і « Кохання»українського митця П. Війтовича.



Мармур і позолота, ліплення і живопис застосовано в оформленні святкових, гарних інтер’єрів. Розпис академічного театру був доручений відомим львівським живописцям того часу. Алегоричні панно у вестибюлі виконали Т. Попель, Д. Котовський, Т. Рибковський, М. Герасимович, З. Розвадовський, В. Криницький.

Сцени з різних спектаклів у фойє другого ярусу написали С.Дембицький, Ю. Зубер, А. Августинович і С. Батовський. Плафони залу для глядачів із зображенням дев’яти муз і «Тріумфу Слави» належать пензлю С.Рейхана. Живописне оформлення великого чотириярусного залу, розрахованого на 1100 місць, завершує сценічна завіса, розписана одним із найбільш значних академістів, випусником Петербургської Академіїї мистецтв Г. Семирадським.

Одна з кращих театральних споруд нашої країни була свідком епохальної події: 25-28 жовтня 1939р. у ній прийнято декларацію про встановлення Радянської влади і возз’єднання Західної України з українською РСР.

У Львові багато театрів, закладів де можна побачити і почути артистів Львова. За один день неможливо побувати на різних виставах. Добова оренда квартир в Львові надасть вам можливість орендувати квартири подобово у Львові в центрі.

Зали для концертів і зборів передбачалися в спорудах, що будувалися на замовлення різних товариств. Наприклад, після реконструкції сценічної частини колишній «католицький будинок» у неороманському стилі на теперішній вул. Городоцькій (архітектори З.Кендзерський, А. Опольський) використовувався театром радянської армії.

Філармонія з двома залами на вул.Чайковського розміщується в будинку Музичного товариства, зведеному в 1910р. за проектом архітектора В. Садловського в стилі раннього модерну. Цікаве архітектурне вирішення має призматичний об’єм колишньої палати ремісників (нині Ляльковий театр на вул. Гавришкевича), в основу якого покладено мотиви ренесансної архітектури країн Центральної Європи – аркади в рівні першого поверху і вінцевий аттик з волютами (1912р.)

Ми тільки частково розкрили Вам красу театрів міста історії України - Львова. Всю цю красу потрібно побачити особисто і Ми з сайтом допоможемо Вам в цьому.

Унікальні монументальні розписи збереглися в залах Українського музичного товариства ім. М. Лисенка (нині музичне училище на вул. Шашкевича). В образах народних співців і музик, казкових переплетіннях стилізованого рослинного орнаменту, яскравому пишнобарвному колориті автор розпису М. Сосенко прагнув передати відчуття своєрідності й значущості української національної культури.

Горельєфні портрети Т. Шевченка і М. Лисенка виконав скульптор Г. Кузневич. Сама споруда, невдало розміщена в тісному тупіку, була запроектована архітекторами О. Лупшиським та І.Левинським у формах пізнього модерну класицистичного напрямку, характерного для часу її будівництва (1914-1916рр.)